Натуральний ряд чисел
починається з 1, а всі інші числа отримуємо додаванням до попереднього числа по
одиниці. Природно прийти до думки скласти таку числову послідовність, яка
починається з одиниці і утворює наступні числа додаванням до попереднього числа
по 2, по 3, по 4 і так далі…
Таким
чином утворюються послідовності чисел:
1,
2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, …… n …..
1,
3, 5, 7,
9, 11, 13, 15, 17, …. 2n-1….
1,
4, 7, 10, 13, 16, 19, 21, ….. 3n-1….
1,
5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, …..4n-1….
і
так далі.
Знайдемо
суми одного , двох, трьох, чотирьох і
так далі…
Утворяться
такі послідовності:
1,
3, 6, 10, 15, 21, 28, ….. трикутні числа.
1,
4, 9, 165,25, 36, 49,….. квадратні числа.
1,
5, 12, 22, 35, 51, 70, …. п’ятикутні
числа.
1, 6, 15, 28, 45, 66, 91, … шестикутні числа.
і
так далі
Ці
числа зустрічаються у піфагорійців (VI в. до н. е.) і потім у подальших
грецьких математиків (Ератосфен, Гіпсікл).
Особливо детально вивчали їх математиків перших століть нашої ери: Нікомах, Теон Смірнській (II в.) і
їх сучасники. Цим захоплювався і батько грецької алгебри Діофант III-IV ст. н. е.), що
написав про них цілу книгу, що дійшла до нас.
Незалежно
від грецьких математиків багатокутними числами займалися індійські і китайські
математики.
Грецькі
математики знайшли різні властивості багатокутних чисел, які в більшості
випадків доводилися на фігурах.
Теорема. Довести, що
довільне восьмикутне число рівне сумі шести (n
-
1)-х трикутних чисел плюс n.
Правильність
теореми видно з таблиці: друге восьмикутне число 8 = 6∙1 + 2; третє: 21 =6∙3 +
3, четверте: 40 = 6 ∙ 6 + 4, п'яте: 65 = 6∙10 + 5 і так далі.
Для
доказу досить побудувати креслення і сказати, за зразком індійського
керівництва: дивися!
Дуже
важкі теореми про багатокутні числа доводили П’єр Ферма (XVII в.), Леонард
Ейлер і Лагранж (XVIII в.), Карл Гаус (XIX в.) і ін. Ці теореми грали і грають
велику роль у вищій арифметиці.
Найважливішою
з цих теорем є теорема, яку Ферма назвав «золота»: всяке
натуральне число є або трикутне або сума двох або трьох трикутних чисел; або
квадратне або сума двох, трьох або чотирьох квадратних чисел; або п'ятикутне
або сума двох, трьох, чотирьох або п'яти
п'ятикутних чисел і так далі. Ферма не міг дати доведення цієї теореми,
що слідує, за його словами, «з багатьох глибоко прихованих таємниць чисел».
Пройшовши через руки Ейлера, Лагранжа, Лежандра і Гауса, теорема Ферма була
повністю доведена французьким математиком Коші (1813-1915 рр.). З цієї теореми слідує
багато важливих властивостей а гіпотез
теорії чисел.
Зазначимо,
що в європейській математиці зустрічаються ще фігурні числа, цими числами у
європейських математиків називалися коефіцієнти членів ступенів бінома (а+b)n при n = 1, 2, 3, 4... , тобто числа з
трикутника Паскаля.
Трикутні числа
Як
відомо, трикутними називаються
числа, утворені шляхом
послідовного підсумовування чисел натурального ряду,
тобто числа
1=1
1 3 6
10 15 21
1+2
=3
2 5 9
14 20
1+2+3=
6
4 8 13
19
………………
7 12 18
1+2+3
+ …… + n
= 0,5n(n+1) 11 17
……………………………………….. 16
Трикутне число рівне половині
добутку двох сусідніх чисел натурального ряду, тобто Тn =
0,5n(n+1).
Позначають
трикутні числа таким чином:
Т1 = 1, Т2 = 3, Т3 = 6, Т4
= 10, Т5 = 15, Т6 = 21,
Т7 = 28, Т8 = 36, Т9= 45, Т10 = 55, Т11 = 66, Т12 = 78,
Т13= 91, Т14 = 105, … , Тn =
0,5n(n+1), …
Трикутні
числа володіють безліччю цікавих властивостей.
Так,
сума двох послідовних трикутних чисел рівна квадратному числу
Тn-1 + Тn = 0,5n(n-1) + 0,5n(n+1) = 0,5n2 + 0,5n2 + 0,5n - 0,5n = n2. (1)
Або
Тn =
n2 – Тn-1.
а
їх різниця
Тn+1 – Тn = 0,5n(n-1) - 0,5n(n+1) = 0,5n2 – 0,5n2 + 0,5n - 0,5n = n. (2)
Або
Тn = Тn -1 + n .
Квадратні числа
Квадратні числа числами вважають результат множення
натурального числа на самого себе, іноді цю дію означають, як другу степінь (квадрат) натурального числа.
Приклади таких чисел:
К1 = 1, К2 =
4, К3 = 9, К4 =
16, К5 = 25, К6 = 36, К7 = 49, К8 =
64, К9= 81, К10 = 100,
К11= 121, К12
=144, К13= 169, К14 =196, … , Кn = n∙n = n2, …
1 4
9 16 25
2
3 8 15
24
5
6 7 14
23
10 11
12 13 22
17 18
19 20 21
Зв'язок між трикутними та квадратними числами
Трикутні
і квадратні числа зв'язані між собою багатьма співвідношеннями. Вкажемо тільки
наступні, знайдені нами залежності:
3×Тn – Тn-1 + 1= (n + 1)2 = Кn+1 (3)
2×Тn×Т2n / Т2n-1 = n2 = Кn (4)
Т2n(n+1) / Тn = (2n + 1)2 = К2n+1 (5)
Із
формули (5), наприклад, при n = 5 маємо:
( Т60
/ Т5 )- 1 = 112.
Широко
відома так звана формула Діофанта
8×Тn + 1 = (2n + 1)2,
або
Тn =
0,125((2n + 1)2 - 1) = 0,125К2n+1 – 0,125 (6)
Здавалося
б, трикутні числа та квадрати взаємозв'язані вельми просто. Але знаменитий
математик Л. Ейлер (1707- 1783) поставив таке завдання: знайти формулу для
трикутних чисел, що одночасно є квадратами. Що такі числа є, легко
переконатися. Так, вже Т1 = 1 = 12, Т8 = 36 = 62.
А
далі? Ейлер дав
формулу для отримання
квадратних чисел (піднесену нами
в квадрат):
Кn = ((3 + 21,5)n – (3 –21,5)n )2
× 2-2,5 (7)
При
n =1 і n
=
2 з неї отримуємо вже відомі нам числа 1 і 36, при n
=
3 маємо К3 = 32,
при n = 4, К4
= = 2042 і т.д.
Формула
(7) здалася Ейлерові дуже складною, і він запропонував іншим ученим спростити
її або знайти іншу, простішу, але висловив при цьому припущення, що це,
очевидно, найпростіша зі всіх можливих формул. Мабуть, це так і є, тому що до
цих пір ніхто не запропонував більш простій залежності.
Про представлення
трикутних чисел квадратами
А
що можна сказати про суму трьох і
чотирьох послідовних трикутних чисел?
Чи
може така сума бути квадратом? Це завдання, не дивлячись на її простоту, до цих
пір не ставилося. Тим часом такі трійки і четвірки трикутних чисел існують.
Так, маємо трійки послідовних трикутних чисел:
Т5 + Т6 + Т7
= 82.
Т14 + Т15+ Т16
= К19 = 192,
або
105 + 120 + 136 = 361 = 192
Т63 + Т64 + Т65
= К79 = 792
Т152 + Т153 +
Т154 = К188 = 1882 .
Можна
відзначити, що квадратні числа, що є одночасно сумою трьох послідовних трикутних
чисел, повинні бути також виду 3Тn + 1.
Тому
Тn-1 + Тn + Тn+1 = 3Тn
+
1.
Існують
і четвірки послідовних трикутних чисел, в сумі
ті, що дають квадратне число. Наприклад:
Т5 + Т6 + Т7 + Т8 = К10 = 102
Т39 + Т40 + Т41
+ Т42 = К58 = 582
Т237 + Т238 +
Т239 + Т240 = К338 = 3382
Т1391 + Т1392 +
Т1393 + Т1394 = К338 = 19702
Ці
формули, втім, як і попередні, можуть бути узагальнені, наприклад, таким чином:
Т3к-1
+ Т3к + Т4к -1 + Т4к = (5к)2
= (3к)2 +(4к)2 . (8)
При
к =1 звідси маємо
Т2 + 2Т3 + Т4
= 52 або 3 + 6 + 6 + 10 = 25 = 52,
при
к=2 отримаємо приведену раніше формулу,
при к = 7 маємо
Т20 + Т21 + Т27
+ Т28 = 352
і
т.д.
Звернемо
увагу на праву частину формули (8). Вона відображає факт, що вже наголошувався
(див. формулу (1)): сума двох послідовних трикутних чисел рівна квадратному
числу. Але таким чином знаходження загальної формули для четвірок трикутних
чисел виявляється безпосередньо взаємозв'язано з піфагоровими числами! А саме: якщо піфагорійці знайшли
тотожність, що охоплює трійки чисел, в яких числові значення катета і
гіпотенузи є сусідніми числами в натуральному ряду:
(2n
+ 1)2 + (2n2 + 2n)2
= (2n2 + 2n
+ 1)2 (9)
де n
=
1,2,3,4 то нам треба знайти піфагорові трійки, у яких послідовними числами є величини
катетів, т. е необхідно знайти числа, що задовольняють рівнянню а2 +
(а + 1)2 = с2.
Такі
трійки піфагорових чисел є.
Ось вони:
32 + 42=52,
202 + 212=292,
1192+1202=1692
і
т.д.
Формула для знаходження квадратних чисел,
що є сумою двох
послідовних квадратних чисел,
має наступний вигляд:
Сn = 2 -1,5×((1+ 20,5)2n-1 –
(1- 20,5)2n-1) (10)
Числова
послідовність, що виходить звідси при n = 1,2,3
така:
1, 5, 29, 169, 985, 5741
... . (11)
А
формула для знахождення всіх четвірок послідовних трикутних чисел, в сумі тих,
що дають квадратне число, така:
Кn = ( 2 -0,5×((1+ 20,5)2n-1
– (1- 20,5)2n-1))2 (12)
Числова
послідовність сум таких четвірок має вигляд:
22, 102, 582, 3382, 19702,114822 …. (13)
Відзначимо ще, що для всіх трьох
послідовностей, що розглядаються тут, описуються формулами (7), (10) і (12),
справедливе одне і те ж рекурентне співвідношення
аn+1
= 6аn
– аn-1,
причому
для послідовності 1, 6, 35, 204, 1189..., загальний член якої описується
формулою Ейлера (7)
ао = a1 =1,
для
послідовності (11)
ао= a1 =1
і для
послідовності (13) (але без піднесення кожного члена в квадрат)
ао = a1 =2.
Трійки
трикутних чисел,
Т5 + Т6 + Т7
= 82.
Т14 + Т15+ Т16
= К19 = 192,
Т63 + Т64 + Т65
= К79 = 792
Т152 + Т153 +
Т154 = К188 = 1882,
є
членами числової зворотної послідовності
1, 2, 8, 19, 79, 188, 782...
Будь-який
член цієї послідовності, що стоїть на непарних місцях, можна знайти по формулі
Кn
= 4-1×6-0,5(39 + 16×60,5)(5 + 2×60,5)n –
(39 – 16×60,5)(5 – 2×60,5)n ) (14)
де
n = 0, 1, 2, 3...
Будь-який
член послідовності, що стоїть в ній на парних місцях, знаходиться по формулі
Кn
= 4-1×6-0,5(9
+ 4×60,5)(5
+ 2×60,5)n – (9 – 14×60,5)(5 – 2×60,5)n ) (15)
де
n = 0, 1, 2, 3...
Формулі
(14) відповідає рекурентне співвідношення
а2n+3
= 10а2n+1 – a2n-1.
a1 = 1, a3 = 8, а5 = 79, а7 = 782; а9 =
7741
Для
чисел, що стоять на парних місцях послідовності, рекурентне співвідношення має вигляд:
а2n+4 = 10а2n + 2 – а2n,
а2 = 2, a4 = 19, а6 =188,…
Отже,
знайдені формули для обчислення
піфагорових
чисел, що є послідовними квадратами, яким рівні катети прямокутного трикутника,
а також трійки і четвірки послідовних трикутних чисел, що в сумі мають
квадратне число. Видно, груп по 5 і по 6 послідовних трикутних чисел квадратами
бути не можуть. Але це питання поки залишається відкритим.
Повертаючись
до формули Діофанта (6), відзначимо, що нам вдалося її узагальнити таким чином:
(kn + 1)2 = 8(k-1)Тn+((k-2)n – 1)
2. (16)
Дана
формула дозволяє представити будь-яке квадратне число у вигляді суми меншого
квадрата і кратного трикутному числу числа.
З
(16) якщо
k = 1 маємо тривіальну тотожність
(n+1)
2 = (- n - 1)2 ,
при k =2 отримуємо
залежність Діофанта (6),
при
k =3 маємо
(3nа
+ 1)2 = 16Tn + (n - 1)2,
при
к = 4
(4nа
+ 1)2 = 24Tn + (2n - 1)2
і
т. д.
Відповідно
до формули (16) квадратні числа можуть мати різне число представлень у вигляді
вищезгаданої суми. Причому якщо kn - просте, то
число представлень рівне лише двом. Якщо ж kn
складене число, то число уявлень залежить від числа дільників kn. Наприклад, якщо kn
= 35, то маємо наступні розкладання:
(1×35+1)2=8.0.Т35+362,
(5×7+1)2=8.4Т7+202,
(7×5+1)2=8×6 Т5+242,
(35×1 + 1)2=8×34Т1+322.
Як бачимо,
при розкладаннях враховується і
одиниця.
Для
простих kn це видно особливо наочно. Так, для
kn = 5 маємо:
(5+1)2 = 62 = (1×5+1)2 = 8×0×Т8+ 62 = (5×1 + 1)2 = 8×4Т1 + 22.
На
закінчення вкажемо на наступне. Якщо розглядати не тільки квадратні, а будь-які
натуральні числа у вигляді уявлення їх сумою трикутних чисел і при цьому не
вимагати, щоб трикутні числа були послідовними, то приходимо до знаменитої
проблеми теорії чисел, якою займалися Ферма, Ейлер, Лагранж та інші. Ці
математики виявили і показали, що будь-яке число
можна представити у вигляді суми n-кутних чисел, що
складається не більше ніж n доданків.
Зрозуміло, що для представлення квадратного числа достатньо суми трьох
трикутних чисел.